Один римо-католицький історик дає стислу, але яскраву оцінку антисемітизму, що продовжується на протязі 2300 років:

«Будь-яка людина, що вивчає історію антисемітизму, обернувшись назад, на тисячоліття жаху, неодмінно прийде до такого висновку: антисемітизм є найтривалішою і найглбшою ненавистю за всю історію людства. Інші форми ненавист, можливо, переважали цю на якомусь історичному этапі, але вони вже зайняли або починають займати своє місце на смітнику історії. Яка інша ненависть триває ось уже 23 століття, нараховуючи 6 000 000 жертв геноциду лише за останнє сторіччя і все ще має в собі величезний потенціал на багато років? Чи не правда, ситуаця підштовхує шукати пояснення. Звідки взялася ця безкінечна ненависть? Що є її рушильною Силою? Хто або що несе відповідальність за неї?»

Далі автор дає своє пояснення антисемітизму. Його висновки частково правильні, але, з моєї точки зору, не дають чіткої відповіді. На протязі мого життя я чув різні пояснення антисемітизму: теологічні, соціальн, філософські, економічні. Але вони були неправильні.

В 1946 році я обговорював це питання з моїм першим учителем єврейської мови паном Бен Знон Сігалом, який був секретарем щойно створеного Єврейського універсітету. Пан Сігал вірив, що антисемітизм — це чисто соціальна проблема: євреї завжди були меньшістю зі своєю особливою культурою, яка відрізнялася від культури поганських народів, серед яких вони жили. Коли ж євреї здобудуть свою державність ( що і трапилось через два роки), то будуть вирішені основні питання антисемітизму.

На це я відповів: якщо припустити, що ви маєте рацію в тому, що основна причина антисемітизму полягає в соціальній сфері, то утворення єврейської держави повинне стати вирішальним кроком на шляху до вирішення цього питання. Але якщо, як я вірю, причина є духовною, тоді утворення єврейської держави тільки поглибить проблему, надавши їй нового напрямку: тепер під приціл антисемітизму попадає новоутворена єврейська держава.

Оглядаючись назад, на 50 років, що пройшли, я вправі сказати, що історія довела мою правоту. Утворення Ізраїлю надало справі чіткішу політичну назву — антисионізм замість антисемітизму. Якщо це і вирішило якісь проблеми, то ненавість і злість тільки посилилася. Хоч я і був правий, визначивши, що причина антисемітизму духовна, проте я відчував, що ще не натрапив на корінь.

Одного разу, проповідуючи в нашій помісній церкві в Єрусалимі, раптом зненацька я почув, що промовляю такі слова: «Антисемітизм можна підсумувати одним словом — Месія!». В цю мить я зрозумів, що джерелом виникнення антисемітизму є сатана і що рухає його на це усвідомлення тогофакту, що Месія, який переможе його повинен буде вийти із середовища вибраного Богом народу. Цей народ буде мати одну відмінну рису. Месія дасть приклад слухняності своїм земним батькам без жодного прояву ідолопоклонництва або неповаги до свого Небесного Отця. Лише єврейський народ відповідав цій вимозі. Потім я побачив, що з моменту зародження єврейського народу сатана постійно намагався зробити дві речі: затягнути їх до ідолопоклонництва і, якщо не удасться, повністю знищити їх як народ. Спроби сатани штовхнути Ізраїля до ідолопоклонництва відображені в їхній національній історії.Історія також зафіксувала дві основні спроби сатани знищити Ізраїль як народ. В Єгипті фараон видав указ про знищення всіх немовлят чоловічої статі. Якби цей указ було виконано, то єврейський народ було б стерто з лиця землі. Пізніше Аман був близький до того, щоб виконати указ про знищення всіх євреїв, що жили в Перській імперії, а на той час це були всі євреї, які залишалися живими.

В другому сторіччі до різдва Христового сирійський диктатор Антиохус Єпіфан намагався з допомогою військової сили примусити євреїв зріклися своєї унікальної ролі як народу і прийняти ідолопоклонницьку культуру Грецької імперії. І тільки мужній опір Маккавеїв не дозволив цьому здійснитися, і через 150 років із середовища єврейського народу прийшов Ісус, народжений Месія.

Своєю жертовною смертю на хресті Ісус виконав призначення, задля якого Він прийшов. Як представник Ізраїлюі решти народів, Він задоволнив справедливі Божі вимоги і цілі зруйнував всі посягання сатани на нас. Цим він отримав над сатаною повну, вічну, незворотну перемогу. Але повний прояв цієї перемоги настане тільки при другому приході Ісуса.

Сатана, який приділяє біблійним пророцтвам більше уваги, ніж багато проповідників, знає про це. Він знає, що до того часу, поки не прийде Ісус, він може продовжувати робити свої злі справи і називатися «богом віку цього» (2 Кор. 4:4).

Тому є одна подія, якої сатана боїться більш всього і яку він намагається відтягнути всіма силами. І це — повернення Ісуса в славі і силі для встановлення Свого Царства на Землі і вигнання сатани з Землі. Протистояння сатани приходу Ісуса — це невидима сила, що стоїть позаду багатьох сучасних світових конфліктів.

В Своєму останньому пророцтві, яке було сказане в Єрусалимі, Ісус передбачив дві події, які відбудуться перед Його поверненням на Землю.

Він сказав: (Мт. 24:14) «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» При завершенні свого земного служіння Ісус дав своїм учням дуже чіткий наказ: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Мк. 16:15) «Тож ідіть, і навчіть всі народи…» (Мк.28:19). Ісус ніколи не скасовував цього наказу. Він все ще в силі. Він не повернеться доти, доки Його учні не виконають це. Тому сатана усіма силами намагається утримати Церкву від завершення цього завдання. Доти, доки Церква бездіяльна, сатана залишається на свободі.Ісус заздалегідь сказав євреям в Єрусалимі: (Мт. 23:38, 39) «Ось ваш дім залишається порожнім для вас! Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: «Благословенний, Хто йде у Господнє Ім’я!» У книзі пророка Захарії 12:10 Господь говорить про те, як Він підготує серця Євреїв для цього:

«А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви.

 І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за          одинцем, і гірко заплачуть за за Ним, як плачуть за первенцем.»

Зауважте, хоч Господьі говорить в першій особі, Він каже «… і будуть за Ним голосити…» Надприроднім рухом Святого Духа Господь відкриє серця євреїв до об’явлення про їхнього Месію, і відбудеться молитва болісного покаяння за розп’яття і роки відкидання. Але зверніть увагу, що це пророцтво стосується конкретно до «Давидового дому» та «єрусалимських мешканців». Тому повернення євреїв на свою землю і в Єрусалим є необхідною умовою. До того часу, доки це не відбудеться, поразка сатани не буде явлена. Це друга умова, яка повинна бути виконана перед поверненням Ісуса: євреї повинні бути зібрані на своїй землі і в Єрусалимі, і серця їхні повинні бути готовими до прийняття Ісуса як Мсії. Так, як першого разу Ісус прийшов через євреїв, так і другого разу Він повернеться до євреїв.

Розуміння цього дає новий погляд на ту увагу, яку весь світ приділяє подіям в Ізраїлі. Чим ще можна пояснити щоденні репортажі у всіх засобах масової інформації, пильну увагу ООН і провідних світових держав до вузької смужки землі з населенням близько 5 млн. Чоловік і площею, яка дорівнює графству Уельс (Англия) чи штату Нью-Гемпшир (США)? Не існує переконливої політичної оцінки цієї ситуації.Зараз я бачу по-новому дуже чтке об’явлення Йоіла 4:1, 2 про те, що в кінці цієї епохи Господь вчинить суд над народами на тій підставі, яку позицію вони займали по відношенню до повернення євреїв на свою землю:

                   «Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юдиі та Єрусалиму верну,

                    то зберу всі народи, зведу їх у долину Йософатову, і там буду

                   судитися з ними за народ мій і спащину мою, за Ізраїля, що його

                   розпорошили поміж народами, а мій край поділили.»

Подумайте над тим, що означають ці об’явлення. Наше відношення до приходу Ісуса визначається двома речами: нашим відношенням до світової євангелізації і нашим відношенням до поновлення єврейського народу на їхні землі. Якщо ми байдужі до світової євангелізації, то, усвідомлюємо ми це чи ні, ми байдужі до приходу Ісуса. Ймовірно, існує багато хритсиян, які хоча б більш-менш визнають важливість євангелізму, але залишаються сліпими у відношенні відновлення Ізраїлю. Проте, ці два питання знаходться в центрі пророчих писань і слів самого Ісуса.

Питання відновлення знаходиться глибше теологічного чи інтелектуального розуміння. Воно духовне. Дух, що протистоїть відновленню Ізраїлю — це дух, що протистоїть поверненню Ісуса. Хоч він і може приймати різну подобу, але це дух самого сатани.

Тепер, знаючи ці духовні істини, кожен із нас стоїть перед наступним запитанням: а чи присвятив я себе сприянню всіма доступними засобами світовому Євангелізму і поверненню євреїв на їхню землю? Позиція, яку ми займаємо по відношенню до приходу Ісуса.

З любов’ю в служінні, Дерек і Рут Принс.