Біблиія є натхненним надприроднім об’явленням про Бога. Але Бог настільки відрізняється від нас, що часом біблійні об’явлення про Нього доводиться обмежувати рамками звичної для нас розмовної мови.

В Бозі навіки сплетені Його однина і множинність. Це таємниця, на яку ми натрапляємо з першої сторінки Біблії. «На почаику Бог створив небо та землю». В оригиналному єврейскому тексті слово «еллохім» — (Бог) вміщує в собі множенність, а дієслово «Бара» — (створив) стоїть в однині. Іншими словами, множенність і донина переплітаються.

Далі, в Бутті 1:26, ми знову зустрічаємося з комбінацією множенності і однини. 

«І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…» 

Дієслово «сказав» стоїть в однині, а слова «створімо» і «Нашому» в множині.

Така комбінація повтоюється і в інших місцях Святого Писання. Прослідковуючи подальший розвиток біблійного об’явлення, ми бачимо появу трьох окремих особистостей, кожна із яких є Богом: Бог Отець, Бог Син і Бог Святий Дух. І першою особистістю, яка згадується, є Святий Дух: «…і Дух Божий ширяв над поверхнею води.»

Світло розповідає притчу

Ми ніколи не зможемо пояснити Бога, але все — світ, який Він створив, наповнений притчами, що проповідують про Нього. Світло є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя і ми звичайно не надаємо йому багато уваги, але світло може допомагти нам зрозуміти множинність у двох її формах.

Звичайно світло переломлється на три основних кольори: синій, жовтий та червоний. А в райдузі воно проявляється в семи кольорах: червоному, оранжовому, жовтому, зеленому, голубому, синьому та фіолетовому. Таким чином, в єдності світла є троїстість основних кольорів і сім відтінків райдуги.

Число 7 в Святому Писанні пов’язане зі Святим Духом. Об’явлення 4:5 говорить про «сім Духів Божих». В книзі пророка Ісаї 11:1-2 пророк передбачає, як Дух Святий проявиться в служінні Ісуса як Месії (Помазанця). Він перераховує сім визначальних аспектів Святого Духа: Дух Господній (тобто говорить від першої особи як Бог), дух мудрості, дух розуму; дух поради; дух лицарства; дух пізнання; дух страху Господнього.

Ми бачимо, що навіть Ісусові треба було  збалансувати знання страхом Господнім. В противному разі знання саме по собі є джерелом гордості.

«Знання ж надимає». (1 Кор. 8:1)

В Діях 13:2 Дух Святий дуже чітко проявляється як Бог. Звертаючись до лідерів Антиохійської церкви Святий Дух каже: «Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх». Дух Святий говорить в першій особі як Бог.

Бог у всій повноті залучений до спасіння людини

 Певно, найбільшим об’явленням благодаті Божої є план викуплення занепавшого людства через жертву Ісуса. Під час вивчення цього плануя зробив захоплююче відкриття на кожній стадії роботи по викупленню кожна з особистостей Трійці зіграла свою відмінну й унікальну роль, в чому можна переконатися, переглянувши наведені нижче стадії викуплення.

1. Зачаття Ісуса. Бог Отець зробив так, що Ісус був зачатий в утробі Марії через Духа Святого (див. Луки 1:35).

2. Початок служіння Ісуса. Коли Ісус хрестився від Івана, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба і Він був визнаний Богом Отцем як Син (Лук. 3:21-22).

3. Служіння Ісуса. Петро говорить в Діях 10:38: «…Як помазав Його Святим Духом і силою Бог (Отець). І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол…»

4. Жертва Ісуса на хресті. «…Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом…» (Євр. 9:14).

5. Воскресіння Ісуса. Бог Отець воскресив Ісуса силою Духа Святого (Рим. 1:4; 8:11).

6. П’ятидесятниця. «Правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте» (Дії 2:33).

На кожній стадії роботи по викупленню Святий Дух зіграв Свою життєво важну і відмінну роль. Він по праву названий «Духом благодаті» і «Духом слави» — благодаті, яка веде до слави (див. Євр. 10:29; 1 Петр. 4:14)

Особистісний і безособистісний

Існує ще один унікальний факт стосовно Духа Святого. Дух і особистісний і безособистісний, і «Він», і «воно». Новий Заповіт дійшов до нас на грецькій мові.  В гр. мові є три роди: чоловічий (він), жіноячий (вона), середній (воно). Граматично, грецьке слово, перекладене як «дух», — «пневма» — це слова середнього роду. Тому відповідним займенником було б «воно». Проте і «Він» і «воно» застосовано у відношенні Духа Святого (але ніколи не «вона»). Наприклад, у Ів. 16:13 правила грецької граматики розглянуті так, щоб підкреслити, що Святий Дух це «Він» і «воно»: «коли прийде Він, Той Дух правди…»

Як і англійська, грецька мова використовує визначений артикль, який відповідає артиклю «The». (Навпаки, в деяких інших мовах, таких як латинська чи російська відповідного артикля не існує). В овому Заповіті на грецькій мові, фраза «Дух Святий» іноді супроводжується визначеним артиклем, а іноді ні. В англійському варіанті це відповідало б різниці між «The Holy Spirit» (Дух Святий) і просто «Holy Spirit», для англійців фраза «Holy Spirit» без артикля видалась би просто неповною. Тому у всіх без винятку англійських перекладах перед фразою «Дух Святий» стоїть артикль «The» навіть там, де в грецькому оригіналі він відсутній. Тому, тільки звернувшись до грецького тексту, ми можемо визначити, де потрібний, а де ні визначений артикль.

Вивчаючи грецький Новий Заповіт, я прийшов до висновку, що наявність або відсутність: коли «Дух Святий» не супроводжуються артиклем, то мається на увазі щось безособистісне: життя, сила, могутність, присутність або вилив. І навпаки, наявність артикля «The» підкреслює, що Святий Дух розкривається, як особистість.

Важливою ознакою особистості є здатність розмовляти. В День П’ятидесятниці, коли Святий Дух пролився з неба, Він говорив іншими мовами через учнів. Цим Він сказав, що Він прийшов як особистість, щоб перебувати на землі. Зараз Він є постійним повноважним представником Трійці на Землі. Відтоді, кожного разу, коли Дух Святий поселяється в тілі віруючої людини, він прявляє Себе через надприроднє промовляння зсередини цієї людини. Він начебто гворить цим6 «тепер ти знаєш, що Я прийшов до тебе як особистістьдля того, щоб перебувати в тобі». Тому в 1 Кор.6:19 Павло вживає визначений артикль: 

«Хіба ви не знаєте, що ваше тіло — то храм (The) Духа Святого?» 

Він підкреслює, що говоріння іншими мовами це не просто короткочасний надприродній прояв. Це Божественне знамення того, що Святий Дух, як особистість, поселився в тілі віруючої людини. Це накладає урочистий обов’язок на кожну віруючу людину — зберігати своє тіло в святості, як іналежить Божому храму.

Визначений артикль використовується також і у випадках, де Дух Святий розкривається як Той, Хто здійснює владу в Церкві, наприклад, у відділенні апостолів, наставленні старійшин чи керівництві апостолами. Навпаки, коли віруючі наповнюються Духом, вже до цього часу прийнявши хрещення в Дусі, то артикль «The» випускається. Це означає, що тут «Дух Святий» розглядається, як щось безособове: як життя, сила, вплив.

Нижче я наводжу два списки: перший складений із уривків, у яких фраза «Святий Дух» вживається у зв’язці з артиклем «The»; а другий без артикля.

З артиклем

Матв. 12:31: «…але богозневага на Духа не проститься!..» (порівн. з Мар. 3:29)

Мар. 13:11: «…не ви промовлятимете, але Дух Святий».

Лук. 3:22: «…і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб».

Лук. 12:26: «…Дух бо Святий вас навчить…, що потрібно казати!»

Іван. 14:26: «Утішитель же, Дух Святий навчить вас усього».

Дії 2:38: «…і дара Духа Сятого ви приймете!»

Дії 5:3: «Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав…»

Дії 13:2: «…прорік святий Дух: «Відділіть Варнаву та Савла для мене на справу…»

Дії 13:4: «Вони ж, послані бувши від Духа Святого…»

Дії 15:28: «Бо зволилось Духові Святому і нам…»

Дії 16:6: «…Дух Святий їм не звелів…»

Дії 20:28: «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами…»

Дії 21:11: «Дух Святий так звіщає».

1 Кор. 6:19: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло — то храм Духа Святого, що живе Він у вас». 

Без артикля

Матв. 1:18: «…виявилося, що вона (Марія) має в утробі від Духа Святого».

Матв. 3:11: «Він христитиме вас Святим Духом й огнем» (порівн. з Мар. 1:18; Лук.3:16; Іван. 1:33; Дії.1:35).

Лук. 1:15: «Він (Іван Христель) наповнить Духом Святим…» (порівн. з Лук. 1:41, 67; Лук. 4:1; Дії 2:4, Дії 6:35;9:17;13:19, 52).

Лк.1:35: «Дух Святий злине на тебе (Марію)».

Ів. 20:22: «Він (Ісус) дихнув і говорить до них: «Прийміть Духа Святого!»

Дії 10:38: «…помазав Його (Ісуса Святим Духом і силою Бог)».

Рим.14:17: «…Бо Царвство Боже… у Дусі Святім».

Рим. 15:16: «…приношення поган… освячене Духом Святим».

1 Кор. 12:3: «…і не може сказати ніхто: «Ісус — то Господь», як тільки Духом Святим».

Тит. 3:5: «…обмиття відродження й оновлення Духом Святим».

Євр.2:4: «…обдаруванням Духом Святим із волі Своєї».

Євр. 6:4: «…і стали учасниками Духа Святого».

2 Петр. 1:21: «…святі Божі мужі, проваджені Духом Святим».

Юд. 20: «…моліться У Дусі Святім».

Наприкнці я хочу навести деякі з титулів, даних в Писанні Духу Святому: Дух мудрості; Дух правди; Дух благодаті; Дух слави; Дух самовладання. Розмірковуйте над кожним і знайдіть самі кілька в Писанні. Потім подякуйте Ісусові за те, що Він  виконав Свою обіцянку послати нам Духа Святого.

У своїх наступних листах я ще буду розкривати тему про Святого Духа.

З любов’ю в служінні,
Дерек та Рут Принс