Думаючи Божими категоріями: Духовність
У цій частині я збираюся перейти до четвертої основної сфери: категорій, згідно з якими ми класифікуємо та даємо визначення тому, з чим маємо справу.
У попередніх частинах ми з вами говорили про те, що існує чотири головні сфери, в яких нам необхідно узгодити наші шляхи та думки з Божими, якщо ми прагнемо ходити з Богом, бути у згоді з Ним. Ось ці чотири сфери: цілі, пріоритети, відносини та категорії. Я вірю, що наші думки у всіх цих чотирьох сферах мають бути приведені у згоду з Божими, і єдиним інструментом, який може зробити це, є Слово Боже, прийняте вірою нашим серцем і розумом. І ми вже пройшли певну дистанцію, розглядаючи ці сфери.
Ми з вами говорили про дві початкові цілі Божі. Я вірю, що це: по-перше, Божа слава та задоволення; по-друге, досконалість чи перевага, яка безсумнівно необхідна для Божої слави та задоволення. Кінцевою метою всього у Всесвіті є принести славу Богу і задовольнити Творця. Немає мети, яка була б вище цієї.
Ми також говорили про те, що у Бога є два головні пріоритети. Перш за все, пришестя Царства Божого на землю («Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя на землі, як і на небі»). По-друге, вічне понад тимчасовим. Бог ніколи не принесе вічне в жертву тимчасовому. Він постійно працює у наших життях заради вічного блага.
Ми також розглянули два характерні стосунки Божі. По-перше, ретельна увага до деталей — Він завжди перевіряє дрібниці, перш ніж перейти до великого. «Вірний у малому, буде вірний і у великому». По-друге, поєднання милості зі строгістю. Якщо ми дивимося тільки на Божу милість і ігноруємо Його суворість, то маємо неповне, неточне та хибне уявлення про Бога.
У цій частині я збираюся перейти до четвертої основної сфери: категорій, згідно з якими ми класифікуємо та даємо визначення тому, з чим маємо справу.
Перш за все, я повинен помітити, що спосіб, за допомогою якого ми ділимо людей або речі на категорії, має величезний вплив на те, як ми ставимося до них або маємо справу з ними. Якщо ми розглядаємо їх одним способом, ми маємо негативне ставлення. Якщо ж ми ту саму річ чи особистість класифікуємо інакше, маємо вже позитивне ставлення. Візьмемо для прикладу кілька категорій, за якими ми зазвичай оцінюємо людей. Наприклад, ми можемо оцінювати людей політично: це демократ чи республіканець. Або, якщо ви думаєте згідно з комуністичною філософією: це пригнічений робітник чи капіталіст, який є експлуататором чужої праці. Якщо ви вважаєте релігійними категоріями, то основною релігійною категорією у християнстві є: це католик чи протестант. Ви можете мати расові категорії: це білий або чорний, юдей чи язичник, і т.д.
Тепер дозвольте мені навести дуже простий приклад того, яку різницю виробляє мислення різними категоріями. Припустимо, я є європейцем, прихильником демократичної партії і католиком — це не зовсім істинно в моєму випадку, але допустимо це так. Я зустрічаюся з людиною африканського походження, демократом та католиком. Якщо моє ставлення до нього базується на расовій основі, між нами буде бар’єр. Але якщо я ставлюся до тої ж самої людини на релігійній чи політичній підставі, то вона буде мені близька. Таким чином, підстава, на якій я належу до нього, визначає моє ставлення до нього. Безумовно, існує безліч інших варіантів, за допомогою яких ми можемо проілюструвати це. Висновок полягає в тому, що ті категорії, згідно з якими ми дивимося на людей, визначають наше ставлення до них та наші взаємини з ними.
Тепер, те саме істинно і щодо Бога. Якщо ми бажаємо погодитись з Богом, то ми повинні вчитися думати Божими категоріями. І це справжня революція, бо наші категорії за своєю природою дуже відрізняються від Божих. Для Бога найважливішими категоріями є духовні та моральні.
У цій частині я наведу приклад духовної категорії, яка має вирішальне значення для Бога. У наступній частині я наведу приклади деяких моральних категорій.
Я вірю, що основною духовною категорією в Писанні є віра та зневіра. Сьогодні більшість людей, які мають певний погляд на світ, не мислять такими категоріями. Вони кажуть: «О, це така хороша людина», «Це розумний хлопець» або «Він такий чесний». Але вони не використовують категорії віри та зневіри. Але я знаходжу, що віра є основою Божого погляду на людство. Господь ставиться до людства інакше, ніж більшість із нас. Дозвольте навести прості та зрозумілі приклади того, як Бог поділяє людей на ці дві категорії: віруючі та невіруючі.
Мій перший приклад — це слова Івана Хрестителя про наші взаємини з Ісусом, Івана 3:18:
«Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім’я Однородженого Сина Божого».
Це основна категорія: віра, яка звільняє нас від засудження, і невіра, яка приводить нас під осуд. Отже, Бог класифікує людей насамперед не за расовою, і навіть не за деномінаційною приналежністю. Підстава для класифікації набагато простіша: віра і невіра є віруючими і невіруючими.
Євангеліє від Івана 3:36:
«Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває».
Тут знову ми маємо дві прості основні категорії: віруючі і тому мають життя вічне, і не віруючі і тому перебувають під гнівом Божим. Це стосується не просто віруючих у те, що була така особистість — Ісус Христос, але віруючих у Його проповідь Євангелія Царства. Коли Ісус посилав Своїх апостолів іти з проповіддю Євангелія для всякого творіння, то Він говорив їм таке, Євангеліє від Марка 16:15,16:
«І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде».
Це є розділяючою лінією між порятунком і засудженням — хто віруватиме і хто не віруватиме.
Я хочу показати, як цей принцип віри та зневіри застосовується у практичній сфері нашого повсякденного життя – у шлюбі. Павло звертається до християн у 2 Коринтян 6:14,15:
«До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?»
Як ви бачите, Павло переносить ту саму основну класифікацію — поділ на віруючих та невіруючих. І він каже, що у виборі супутника життя це є основним критерієм. Не його національність чи забезпеченість, чи щось ще, але чи є він віруючим, чи він не віруючий.
Скажімо, до молодої дівчини почав залицятися молодий чоловік, і вона намагається зважити всі «за» і «проти» його кандидатури. Вона каже собі: «Він гарний, має престижну роботу, добре заробляє, має гарну машину, він ввічливий і вміє робити мені приємне, але я — християнка, а він — ні. Чи мають всі ці переваги більше значення, ніж ця обставина?» Біблія каже: ні. Основним питанням є: чи віруючий він чи не віруючий. Все інше другорядне. Але якщо ця дівчина мислить природними категоріями, вона може вийти заміж за цього хлопця і, рано чи пізно, це принесе їй біду. Однак якщо ця молода жінка мислить Божими категоріями, то вона утримається від виходу заміж за цю молоду людину, чим врятує себе від багатьох серцевих болів надалі.
Ми повинні розуміти, що серцевина віри знаходиться в першу чергу у волі людини, а не в її інтелекті чи емоціях. Віра — це рішення і тому ми можемо зробити вибір, чи думатимемо ми Божими категоріями. Його основна категорія: віруючий і невіруючий.
У Посланні до Євреїв 10:35-39 дається дуже серйозне попередження:
«Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона. Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю. Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде! А праведний житиме вірою. І коли захитається він, то душа Моя його не вподобає. Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі».
Зверніть увагу, що у цьому застереженні говориться, що є лише два шляхи: ми або віримо до порятунку (можна перекласти ще так: до визволення), або відступаємо від віри до смерті. Таким чином, кожен, хто увірував, знаходиться в одній з цих категорій — він або вірить, входячи в повноту порятунку, або відступає від віри, до смерті. Як бачите, якщо ви зустрічаєте питання вашого життя, стоячи на такій підставі, то ви прийматимете правильне рішення. Але якщо ви будете розмірковувати категоріями фінансової доцільності, або категоріями власної зручності чи задоволення, або категоріями світу, то ви робитимете неправильні, фатальні рішення. Тому ви повинні вчитися думати основними Божими категоріями – віри та зневіри.